Активізація пізнавальної діяльності на уроках інформатики

 

Урок – це дзеркало загальної і

педагогічної культури вчителя,

мірило його інтелектуального багатства,

показник його світогляду і ерудиції.    

                      В.Сухомлинський

 

Пізнавальна активність забезпечує пізнавальну діяльність, в процесі якої відбувається опанування вмісту навчального предмету, необхідних способів діяльності, умінь, навиків. 

Наявність пізнавальної активності – психологічний чинник, який забезпечує досягнення останніх цілей навчання.

Існує  три рівні пізнавальної активності:

•  Перший рівень – відтворююча активність, за допомогою якої досвід діяльності накопичується через досвід іншого. Засвоєння зразків супроводжує людину все життя, але рівень власної активності особи тут недостатній. 

• Другий рівень – інтерпретуюча активність є більш вищим рівнем, оскільки тут має місце велика міра самостійності. На цьому рівні потрібно прийняти завдання і самому відшукати засоби її виконання.

• Третій рівень – творчий рівень активності являє собою найвищий рівень, оскільки і саме завдання може ставитися школярем, а шляхи його рішення обираються нові, нешаблонні, оригінальні.

Протиріччя, що заважають розвитку пізнавальної активності учнів:

• між високим рівнем вимог, що пред'являються в інформатиці і ІКТ, до розумових операцій учнів і різним рівнем підготовки учнів до пізнавальної діяльності;

• між загальноприйнятою думкою про інформатику, як про предмет ігровий і легкий (що приводить частенько до завищеної самооцінки учнів) і теоретичною складністю предмету;

• між різним початковим рівнем підготовки школярів і єдиними вимогами програми навчання.

Основна мета роботи викладача по активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їх творчих здібностей.

Реалізація даної мети вимагає сучасних засобів навчання, різноманітних методичних, педагогічних систем і підходів, який кожен педагог обирає для себе залежно від різних чинників, що впливають на процес навчання.

І етап. Мотивація.

Мотиви зумовлюють пізнавальні інтереси учнів, їх вибірковість, самостійність навчання, забезпечують активність школярів на всіх етапах. Для того, щоб мотивувати учнів, необхідно обов’язково враховувати вікові потреби школярів, тому в 5-7 класах я намагаюсь показувати зв'язок з іншими навчальними предметами. Наприклад, під час вивчення розділу «Редактор презентацій» учні створюють презентації на різноманітні теми з інших предметів, розділ «Комп’ютерна графіка» безпосередньо пов'язаний із образотворчим мистецтвом, а під час виконання практичних робіт у розділі «Табличний процесор», учні бачать зв'язок із математикою та фізикою.

У 8-10 класах необхідно показувати, як отримані знання на уроках інформатики знадобляться їм у житті, тому при вивчення розділу «Комп’ютерні презентації та публікації» я показую, як створити не просто потокову презентацію, а відеопривітання до будь-якого сімейного свята, а також як можна легко створити листівку чи буклет, використовуючи спеціальне програмне середовище.

У старших класах мотивацією є вибір майбутньої професії та застосування сучасних технологій в різних сферах життя людини. Під час вивчення різних спец-курсів «Основи веб-дизайну»,  «Основи програмування», «Основи комп’ютерної графіки», я знайомлю учнів з професіями програміст, фотограф, веб-дизайнер, адміністратор та модератор веб-сайту.

Мотивувати учнів я намагаюсь не тільки на уроках, а й в позаурочний час. Так під час тижня безпеки в Інтернеті я проводила опитування «Інтернет: За і Проти», коли кожен учень міг висловити та обґрунтувати свою думку, а також конкурс малюнків «Небезпека в Інтернеті очима дітей».

ІІ етап. Пізнавальний інтерес.

Особливістю пізнавального інтересу є його здатність збагачувати й активізувати процес не тільки пізнавальної, але і будь-якої діяльності людини, оскільки пізнавальні задатки є в кожній із них. З метою формування здібностей школярів у процесі навчання необхідно поєднувати наочно-пізнавальну і творчу діяльність учнів. Цілеспрямоване тренування гнучкості мислення, асоціативності, використання фантазії, інтуїції, уяви, дослідницьких методів навчання — усе це сприяє розвитку здібностей учнів.

Для активізації пізнавального інтересу я готую презентації до уроків, використовую відео уроки «Corel Draw та Photoshop для дітей», а також використовую тести для перевірки знань My Test.

ІІІ етап. Пізнавальна активність.

Усі пізнавальні процеси складають єдину систему, яку можна назвати інтелектуальною системою і яка одночасно забезпечує й увагу до нового, і розуміння, і запам’ятовування навчального матеріалу. Якщо вміло організувати перші два етапи, на уроці активізується пізнавальна активність школярів до вивчення інформатики. 

Для того, щоб підтримати це я готую різноманітні практичні завдання до кожного урока. Іноді виконання таких завдань проводжу у вигляді естафети, поділяючи клас на групи, або в формі конкурсу, наприклад,  «Найкращий малюнок» або «Найкращий буклет» і т.д.

Підтримувати пізнавальну активність учнів необхідно і в позаурочний час, тому я проводжу різноманітні позакласні заходи з інформатики, враховуючи вікові особливості та зацікавленості учнів, наприклад, «Найрозумніший» серед учнів 11-х класів, або інтелектуально-розважальна гра «Інформатичний калейдоскоп» для учнів 6-х класів. Участь в таких заходах не тільки розвиває пізнавальні здібності учнів, але й об’єднує учнівський колектив. Так розв’язуються важливі виховні завдання.

ІV етап. Пізнавальна діяльність.

Саме така цілеспрямована робота дозволяє вчителю виявити здатних, талановитих дітей, а їм, у свою чергу, розкрити свої творчі здібності, зануритися у світ словесності поза шкільною програмою. У зацікавлених учнів з'являється бажання вивчати предмет більш поглиблено, і ми переходимо до пізнавальної діяльності.

Починаючи з 5-го класу, школярі проявляють свої творчі здібності, виконуючи різноманітні проекти. Спочатку готують доповіді та презентації до уроку, пізніше в 7-му класі створюють власні невеликі проекти в середовищі Scratch. А починаючи з 8-го класу, вони пишуть кваліфікаційні роботи, створюючи власні програми на одній з мов програмування, веб-сайти або інші проекти. Така діяльність допомагає учням пізніше під час написання робіт МАН.

У навчанні інформатики на уроках і позаурочний час необхідно створювати атмосферу творчого пошуку, що допомагає школяреві якомога повніше розкрити свої здібності. Для цього на уроках необхідно використовувати елементи розвивального навчання: проблемні ситуації, творчі завдання, застосовувати проектний метод, привертати школярів до самостійної науково-дослідної діяльності. Поєднання декількох технологій, використовуваних учителем на уроці, дозволяє зробити кожен урок захоплюючим і неповторним. Використання даних елементів у навчанні суттєво підвищує рівень знань з інформатики, творчу і пізнавальну активність учнів. 

Висновки і практичні рекомендації:

• Успіх в роботі по активізації пізнавальної активності в значній мірі залежить від характеру взаємин вчителя і учнів. Позитивний результат буде лише в тому випадку, якщо ці стосунки носитимуть позитивний характер взаємного розуміння і поважання.

• У своїй діяльності вчитель повинен враховувати суперечливий характер процесу пізнання. Протиріччям процесу пізнання, що постійно зустрічається, є протиріччя між індивідуальним досвідом учнів і знаннями, які вони набувають. Це протиріччя створює хороші передумови для створення проблемних ситуацій, як педагогічної умови активізації пізнавальної активності.

• Вчитель повинен уміти виділяти домінуючі мотиви. Усвідомивши їх, він може робити істотний вплив на мотиваційну сферу учнів.

• Важливою педагогічною умовою активізації пізнавальної активності є залучення учнів до самостійної роботи. Навчивши вчитися самостійно, викладач повинен прагнути до того, щоб самоосвітня робота учнів характеризувалася цілеспрямованістю і системністю.

• Підкреслюючи переваги умов активізації пізнавальної активності школярів, слід звернути увагу на те, що подібне навчання не може повністю витіснити традиційне інформаційне. Значна частина знань, особливо коли навчальний матеріал є досить складним, може і має бути отримане учнями за допомогою традиційних методів.

• Успіх у вирішенні задачі активізації та розвитку пізнавальної активності учнів полягає в оптимальному поєднанні інноваційних та традиційних методів навчання.